ТЕКСТ: ВОЛОЩУК АЛЬОНА
"Улюблене місце" на Подолі
"Можжевельник – невеликий бар від творців" Малой оперы", Яна Лебедя і Павла Никандрова, де з порога тобі кричать "Привіт! ", де кожен день кухар готує нові смаколики, де хочеться працювати, читати, говорити, проводити зустрічі, пити і танцювати, дивитися фільми, але тільки не йти звідси.
Хлопці вирішили відкрити заклад, і вже через п'ять днів орендували двоповерхове приміщення на Межигірській, зруйнувавши шар «євроремонтів», та отримали в своє розпорядження 3 невеликі зали.
Ян придумав 3 історії та співвласники реалізували їх на місці, без допомоги якогось конкретного дизайнера. Ім'я свого нового місця також придумали самостійно. "Ми вважаємо, що назва повинна прийти сама, без роздумів і зусиль. Саме так і сталося. Слово прийшло у голову і питання було закрите ", – розповідають вони. "Ялівець – це щось особливе і рідне для мене. Це мудра і спокійна рослина, з якою у мене пов'язані дуже приємні спогади ".
Натхненням були промислові будівлі кінця XIX – початку XX століття в Санкт-Петербурзі, Нью-Йорку і Скандинавії. Ці три історії можна розпізнати в ідеях і елементах залів: перший – темний і затишний в глибині другого поверху з великими м'якими подушками, з торшерами і півмороком. Другий – світлий, з панорамними вікнами та маленькими столиками, у світлий зал зараз в основному приходять пограти в ігри, поспілкуватися, попрацювати, почитати або полежати біля вікна, спостерігаючи за рухом на Межигірській. Третій – нижній, який знаходиться при вході, за барною стійкою, саме тут ось-ось почнуть показувати кіно. Це буде французька класика.
На кухні "Можжевельника" працюють лише два кухарі. Так просто і по-дружньому – Валера і Антон. В "любимом месте" намагаються уникнути рутинності роботи, тому тут немає і постійного меню. Просто вранці кухар думає, що б йому хотілося приготувати, від чого він отримає максимальний кайф, і купує свіжі сезонні продукти для цих страв. Це можуть бути різні сендвічі та салати, чізкейк, хумус, тости з тунцем, морквяний пиріг. Таким чином люди, що заглянули в "Можжевельник", відчувають себе дійсно як в гостях. До речі, заклад має тільки вегетаріанську кухню. Наша редакція зазирнула сюди на вихідних. Нам було запропоновано таке меню:
– Сєндвіч кабачком і інжиром.
– Рис басматі з маслом і спеціями.
– Паста з горіховим соусом і соусом з адигейського сиру.
– Кукурудзяний чаудер.
– Сирна дошка.
– Шоколадний торт із заварним кремом.
– Морквяний торт для сироїдів.
Хлопці вирішили відкрити заклад, і вже через п'ять днів орендували двоповерхове приміщення на Межигірській, зруйнувавши шар «євроремонтів», та отримали в своє розпорядження 3 невеликі зали.
Ян придумав 3 історії та співвласники реалізували їх на місці, без допомоги якогось конкретного дизайнера. Ім'я свого нового місця також придумали самостійно. "Ми вважаємо, що назва повинна прийти сама, без роздумів і зусиль. Саме так і сталося. Слово прийшло у голову і питання було закрите ", – розповідають вони. "Ялівець – це щось особливе і рідне для мене. Це мудра і спокійна рослина, з якою у мене пов'язані дуже приємні спогади ".
Натхненням були промислові будівлі кінця XIX – початку XX століття в Санкт-Петербурзі, Нью-Йорку і Скандинавії. Ці три історії можна розпізнати в ідеях і елементах залів: перший – темний і затишний в глибині другого поверху з великими м'якими подушками, з торшерами і півмороком. Другий – світлий, з панорамними вікнами та маленькими столиками, у світлий зал зараз в основному приходять пограти в ігри, поспілкуватися, попрацювати, почитати або полежати біля вікна, спостерігаючи за рухом на Межигірській. Третій – нижній, який знаходиться при вході, за барною стійкою, саме тут ось-ось почнуть показувати кіно. Це буде французька класика.
На кухні "Можжевельника" працюють лише два кухарі. Так просто і по-дружньому – Валера і Антон. В "любимом месте" намагаються уникнути рутинності роботи, тому тут немає і постійного меню. Просто вранці кухар думає, що б йому хотілося приготувати, від чого він отримає максимальний кайф, і купує свіжі сезонні продукти для цих страв. Це можуть бути різні сендвічі та салати, чізкейк, хумус, тости з тунцем, морквяний пиріг. Таким чином люди, що заглянули в "Можжевельник", відчувають себе дійсно як в гостях. До речі, заклад має тільки вегетаріанську кухню. Наша редакція зазирнула сюди на вихідних. Нам було запропоновано таке меню:
– Сєндвіч кабачком і інжиром.
– Рис басматі з маслом і спеціями.
– Паста з горіховим соусом і соусом з адигейського сиру.
– Кукурудзяний чаудер.
– Сирна дошка.
– Шоколадний торт із заварним кремом.
– Морквяний торт для сироїдів.
Та поки вся редакція ласувала смачненьким, один із нас не втрачав часу та опитав відвідувачів щодо концепції та зручностей закладу:
– "Тут немає такого поняття, як схожа атмосфера, тому у цього закладу немає конкурентів. Що б вони не робили, це завжди пов'язано з передачею енергії. Можна робити це з призмою, без призм, можна забувати себе чи ні. Їх прагнення – максимально чисто передавати свою енергію" – Андрій, 25 років.
-"Мені подобається, що тут знімають взуття, це дуже зручно і дозволяє нам проводити час так, як ми хочемо, в залах досить тепло, так що тапці не потрібні. Також на барній стійці оселилася колекція періодичних видань. Тобто Вам зовсім не обов'язково щось замовляти у цьому закладі, ви можете просто занурюватися в світ цікавої інформації" – Інна, 19 років.
– "Перевагою є те, що тут перестали готувати алкогольні коктейлі. Часом, заходячи в "Улюблене місце" ми відчували абсолютно чужу атмосферу , нам не подобалось, що в такому затишному місці люди дозволяють собі напиватися. Але відтепер барна стійка безалкогольна. Керівництво ввело прекрасні фреші, смузі, китайські чаї, каву на піску, три види какао (з Кероба, класичний і пряний), а також залишили класику (обліпиховий і імбирний чай)" – Богдан, 23 роки.
Оце так пощастило! Ми зустріли самого власника "Можжевельника" Яна Лебедя , який поділився з нами своїм відчуттям щодо закладу:
"Улюблені книги, улюблене кіно, улюблені напої, ми працюємо з любов'ю і увагою до дрібниць. У нас не стерильний ресторан, ми не намагаємося "здаватись", але намагаємося щоб наше місце було самим собою. Без штучності і формальностей, а з самобутністю і щастям. Ми помиляємося, втомлюємося, розвиваємося, кайфуємо. І весь цей котел ми не намагаємося приховати від гостя, а навпаки даємо йому можливість стати частиною сім'ї – розповідає Ян – Останнє, що хочеться сказати: ми завжди говоримо про те, що ми дім, улюблене місце, а не ресторан. Ми не обслуговуємо клієнтів, але прикладаємо багато зусиль, щоб нагодувати вас, приділити частину свого життя в щирому спілкуванні або напоїти чимось смачним".
Межигірська, 9
Телефон: 093 256 9223
https://vk.com/lovelymo
– "Тут немає такого поняття, як схожа атмосфера, тому у цього закладу немає конкурентів. Що б вони не робили, це завжди пов'язано з передачею енергії. Можна робити це з призмою, без призм, можна забувати себе чи ні. Їх прагнення – максимально чисто передавати свою енергію" – Андрій, 25 років.
-"Мені подобається, що тут знімають взуття, це дуже зручно і дозволяє нам проводити час так, як ми хочемо, в залах досить тепло, так що тапці не потрібні. Також на барній стійці оселилася колекція періодичних видань. Тобто Вам зовсім не обов'язково щось замовляти у цьому закладі, ви можете просто занурюватися в світ цікавої інформації" – Інна, 19 років.
– "Перевагою є те, що тут перестали готувати алкогольні коктейлі. Часом, заходячи в "Улюблене місце" ми відчували абсолютно чужу атмосферу , нам не подобалось, що в такому затишному місці люди дозволяють собі напиватися. Але відтепер барна стійка безалкогольна. Керівництво ввело прекрасні фреші, смузі, китайські чаї, каву на піску, три види какао (з Кероба, класичний і пряний), а також залишили класику (обліпиховий і імбирний чай)" – Богдан, 23 роки.
Оце так пощастило! Ми зустріли самого власника "Можжевельника" Яна Лебедя , який поділився з нами своїм відчуттям щодо закладу:
"Улюблені книги, улюблене кіно, улюблені напої, ми працюємо з любов'ю і увагою до дрібниць. У нас не стерильний ресторан, ми не намагаємося "здаватись", але намагаємося щоб наше місце було самим собою. Без штучності і формальностей, а з самобутністю і щастям. Ми помиляємося, втомлюємося, розвиваємося, кайфуємо. І весь цей котел ми не намагаємося приховати від гостя, а навпаки даємо йому можливість стати частиною сім'ї – розповідає Ян – Останнє, що хочеться сказати: ми завжди говоримо про те, що ми дім, улюблене місце, а не ресторан. Ми не обслуговуємо клієнтів, але прикладаємо багато зусиль, щоб нагодувати вас, приділити частину свого життя в щирому спілкуванні або напоїти чимось смачним".
Межигірська, 9
Телефон: 093 256 9223
https://vk.com/lovelymo
